Теми публікацій
Історія міста [2]
Парк "Веселі Боковеньки" [16]
Блог Віктора Слюсаренка [6]
Всеукраїнська мережа ЛЖВ [1]
ТО «Сузір’я Долинщини» [5]
Рецепти: Українська кухня [1]
Наше здоров'я [4]

Р.М.Карпінський. м.Харків

Спогади про минуле, або "Веселі Боковеньки" в період 1980-1989 роки.

Розповідь шоста

Задаю собі питання: кому потрібні ці спогади? Може кинути цю писанину і не мучити себе роздумами та історичними фактами? І все ж таки буду продовжувати во імя памяті про наших людей та їх долі. Отже, продовжуємо.
Чим славилися Боковеньки? В першу чергу своєю неповторною красою природи! І чудові ставки, і невеличка невтомна річечка Боковенька, і цілинна діляночка степу, і рукотворні ландшафтні групи, і вуличка зі старих будиночків на Пятихатках – все це мене хвилює і досі. Знову і знову в спогадах повертаюся до моїх Веселих Боковеньок.
З перших днів мого перебування на станції ми подружилися з Леонідом Григоровичем Оляничем. В той час він працював лісником. Так судилося, що дата нашого народження співпала повністю- і рік, і місяць, і день. Талантом бог Льоню не обділив. Він багато читав, подорожував, захоплювався виноградарством, коневодством, мисливством, по справжньому вболівав за Боковеньки. Одним словом, чудовий товариш.
Невдовзі він одружився з Валею –дочкою відомої поетеси Тамари Журби та математика місцевої школи –Миколи Степановича. Гарна пара. Як не дивно, але їхнє весілля було чи не вперше і мабудь востаннє в околиці безалкогольним.Пара була нашій сімї надзвичайно симпатичною і дружили ми з ними по справжньому.
Відтак, в них народилася донечка Олеся – біловолоса Лесуня – як ми її звали. Так як подружжя не любили одноманітності, їх манили незвідані краї та нові випробування, вони опинилися в Криму. Працюючи лісником, Льоня багато сил приклав для подолання браконьєрства, але система є система. Не видержавши натиску місцевого безчинства , повернувся до Боковеньок.
Незадоволення тогочасною владою в державі, негаразди в районі та на станції спонукали для прийняття важкого і доленосного рішення – покинути Батьківщину. Виїхали вони в Аргентину.
Так наші долі розійшлися і зараз мизовсім не спілкуємося . А жаль!

На світлині №1 на передньому плані я з дружиною Тамарою , а позаду Олесій з Валею і дівчатками:нашою Галочкою (ліворуч) і Лесунею Оляничів (праворуч), № 2 - подружжя Оляничів

Прикріплення: Картинка 1 ·Картинка 2
Категорія: Парк "Веселі Боковеньки" | Переглядів: 412 | Додав: Югланс | Дата: 29.01.2011 | Рейтинг: 5.0/1 | Коментарі (0)

Р.М.Карпінський. м.Харків

Спогади про минуле, або "Веселі Боковеньки" в період 1980-1989 роки.

Розповідь пята.

"Новорічно-різдвяний час змушує нас задуматися над ще одним питанням: чи заслуговують українці на краще життя з огляду на те, як вони розпоряджаються тим життям, яке мають? Сучасна цивілізація комфорту змушує людей щоразу покращувати своє матеріальне становище забуваючи при цьому про власне духовне життя. Чи сміють українці прагнути кращого життя з огляду на власний релігійно-духовний та моральний стан? Приміром, чи має право сучасне українське суспільство мріяти про кращу долю своїх дітей, якщо сьогодні мільйони цих дітей гинуть так і не народившись? Чи заслуговують на достойне Людини життя ті, хто увірував у «релігію шлунку і сексу» (Д. Донцов)? Чи може вимагати від Бога щастя народ, котрий майже забув про Нього?..

Та все ж, і в серцях одиниць, і в серцях мільйонів живе Надія. Ця Надія, хоч скільки ми не обливали б її брудом нашої суєтності, багном усіх наших падінь, є безсмертною. Вона є безсмертною, бо йде пліч-о-пліч з Любов’ю, є безсмертною, бо її приніс Той, хто Сам прийшов на нашу сповнену гріхом землю близько двох тисяч років тому.

Новий рік та Різдво – це час не лише підведення підсумків пройденого шляху та будування планів на майбутнє, але й особливий час для каяття та виправлення. Чи скористаються українці цим часом і, загалом, чи скористаються вони всіма тими шансами, котрі дає їм 2011 рік? З яким серцем, з якими помислами вони будуватимуть своє майбутнє?..

Усе покаже час. І так хочеться, щоб ми використали цей час так, як подобається Тому, хто цей час нам подарував."

Ігор Загребельний

2011 рік крокує твердими та впевненими кроками. Що він нам принесе, які будуть зміни, який слід залишать в історії його кроки, невже нічого не зміниться в кращу сторону?
Якраз 30 років тому я знаходився у Веселих Боковеньках і так само роздумував над проблемами того часу. Чималий відрізок часу, а здається, що це було вчора.
Зима була сніжною і з морозцем. Так як я приїхав без сімї і в наданій квартирі виконували ремонтні роботи, мене поселили в адміністративному корпусі на першому поверсі - по коридору останній кабінет направо. Це була кімната приїзджих.
Якраз після Різдвяних свят я повернувся з Москви, куди їздив відвідувати свою сімю. Саме в грудні 1980 року народилася в нас донечка. Багато співробітників станції заходили до мене в кімнату і вітали з нардженням дочки та різдвяними святами. Звісно, сідали до столу, багато розмовляли і засиджувалися допізна.
Все це було 30 років тому...
В той час пророблялися кілька наукових тем. Основна – горіх грецький. Керівник – Павло Петрович Бадалов, виконавець – я, а лаборанти – Валентина Федосіївна Білокрис та Віктор Яровий.
Слідуюча тема – дубова . Керівник – Петро Іванович Молотков (Харків), виконавець – Генадій Сергійович Мамушкін, лаборант - Тамара Захарівна (не пригадую прізвища).
Слідуюча тема – фундучна. Керівник – ... Читати далі »

Прикріплення: Картинка 1 ·Картинка 2
Категорія: Парк "Веселі Боковеньки" | Переглядів: 625 | Додав: Югланс | Дата: 17.01.2011 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

Р.М.Карпінський. м.Харків

Спогади про минуле, або "Веселі Боковеньки" в період 1980-1989 роки.

Розповідь четверта.

Сьогодні свят-вечір. Завтра Різдво.
Веселих всім свят!!!
Завдячуючи Веселим Боковенькам, на моєму життєвому шляху зустрілася унікальна людина - Микола Іванович Сарніцький. Красивий, статечний, високий і веселий чоловік - таким був Микола Іванович. Всі жителі сіл Іванівка та Зелений Гай, хутору Пятихатки та працівники дендропарку відносилися до нього з великою повагою .
Коли я приїхав на Веселі Борковеньки, Микола Іванович працював лісником та бджолярем. А раніше він обіймав посаду керуючого господарством. Разом з цим він був головою Іванівського первинного мисливського колективу та створював експозицію диких тварин регіону.
Як колишній фронтовик - учасник Великої Вітчизняної війни - багато розповідав про важкі часи війни та про повоєнні роки. Здається кращого оповідача в дендропарку не було. Особливо заслухувалися його розповідями наукові співробітники, які бачили в особі Миколи Івановича і джерело історичної правди про війну і порадника на всі випадки життя. Серед слухачів завжди були і Мамушкін Генадій Сергійович, і Юрій Володимирович Новак, і Валерій Євгенійович Слюсарчук, і Олексій Анатолійович Зеленько, і Карпінська Тамара Миколаївна, і Олянич Валентина Миколаївна, що працювали в період моєї присутності в Боковеньках.
Микола Іванович вмів на власному прикладі показати як правильно жити. прекрасна була і родина в Сарніцьких. Якщо память мені не зраджує, жінка була педагогом, дочка жила з сімєю в Кривому Розі. Вони завжди приїзджали на Пятихатки і допомагали в процесі сінозаготівлі.
Микола Іванович був прекрасним мисливцем. Ніколи не повертався з мисливства без трофеїв. Разом з тим бережливо відносився до фауни- ніколи не дозволяв нам відстрілювати зайців більше норми . Я також був мисливцем і багато часу проводив з Миколою Івановичем, як секретар колективу.
А яку готував Микола Іванович бражку!!! Пальчики оближеш, вірніше губи.
Основою бражки був медовий сироп, що залишався від миття медогонки. Потім творилась секретна маніпуляція: додавалася бузина (плоди чи квіти), трави, пророщена пшениця і все це витримувалося в теплі певний час... О, це був божественний напиток.
Після мого виїзду в Харків, Микола Іванович помер. Вічна йому память та царство небесне.
На фото1 : зліва направо_ Протащук Володимир Іванович, Карпінський Роман Миколайович та Білокрис Леонід Анатолійович. Оформлення мисливського квитка Білокрису. Карпінський в чині секретаря Іванівського первинного мисливського колективу.
На фото 2: Божественний напиток від Миколи Івановича Сарніцького . Пробу знімають Карпінський Роман Миколайович та лісник Побива Володимир. На фото №3 - Я з Миколою Івановичем виставляємо підкормку звірам

Категорія: Парк "Веселі Боковеньки" | Переглядів: 501 | Додав: Югланс | Дата: 06.01.2011 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

Р.М.Карпінський. м.Харків

Спогади про минуле, або "Веселі Боковеньки" в період 1980-1989 роки.

Розповідь третя.

Важко стає на серці, коли згадуєш приємне і усвідомлюєш, що воно відійшло назавжди . На цей раз розповім про мого другого лаборанта після Валентини Федосіївни та доброго товариша - Володимира Івановича Протащука. В той час (1985 рік) йому було десь біля 35 років. Працював він різноробочим, але був досить обізнаним та ерудованим чоловіком. Сімї в нього своєї не було. Жив він зі своїми батьками та сестрою Людою в с. Іванівка. Мама в нього була доброю і освічченою жіночкою, в минулому медпрацівник -звали її Сара... - по-батькові не пригадую. Батька дуже добре пригадую. Він завжди виступав на День перемоги перед памятником воїнам в с Іванівка на мітингу.
Володя дуже любив підльодну рибалку. Навіть відпустку брав, коли замерзав ставок в селі та на території дендропарку. В минулому - моряк і дуже багато розповідей було саме про море та плавання.
З Володею в мене були дуже приятельські та добрі відносини. Не дивлячись на деякі вади, що були притаманні Володі, як і кожній людині, він в моїй памяті залишив тільки приємні спогади.
Пригадую такий випадок. До мене звернувся лісник Куцовського лісу в с. Василівка Крамаренко з проханням дати йому 3 саджанці щепленого горіха грецького. В той час всі горіхи направлялися на сортовипробовування і я йому відказав. Він здивувався і сказав, що якби знав - звернувся б до Володі і не було б мороки. "Володя також не дав би Вам" - відповів я. "Бємося об заклад , я зараз до нього поїду і він мені не відмовить. Тільки не дай бог, щоб ви його чехвостили" - сказав Крамаренко. Вдарили по руках і він поїхав до Володі на плантацію горіхоплідних. Треба відмітити, що Крамаренко приятелював з Володею. Через годину Крамаренко повернувся і сміється, мов програв я. Відкрив багажник, а там три саджанці. Тільки не щеплені, а дички. Но я ж не можу сказати, що Вас Володя обдурив і замість щеплених горіхів дав дички. Прийшлось мовчати . І так я програв . Прийшлось накривати поляну.
Володя...
Невдовзі після мого відїзду до Харкова з дендропарку я отримав страшну звістку - Володя потонув в сільському ставку...
Ось так розпорядилася невмолима доля.

На світлині №1 Протащук Володя ліворуч, я в центрі, а праворуч син Валентини Федосіївної -Леонід

Прикріплення: Картинка 1
Категорія: Парк "Веселі Боковеньки" | Переглядів: 335 | Додав: Югланс | Дата: 30.11.2010 | Рейтинг: 0.0/0 | Коментарі (0)

Р.М.Карпінський. м.Харків

Спогади про минуле, або "Веселі Боковеньки" в період 1980-1989 роки.

Розповідь друга

Сьогодні мова піде про мого першого вчителя "життя та господарювання", першого лаборанта, прекрасну та добру людину -Валентину Федосіївну Білокрис.
Згадуючи Валентину Федосіївну , душа наповнюється спокоєм та радістю , в очах появляється іскорка благодаті , а на вустах - усмішка. Це сказано не для "красного слівця". Це дійсно так.
Не передати словами характер та широку українську жіночу натуру цієї жінки. Щиро кажу - унікальна була моя Валентина Федосіївна.
Приїхавши в Боковеньки в грудні 1980 року , з перших днів моєю помічницею стала Валентина Федосіївна - і при рішенні робочих питань, як старший лаборант, так і при рішенні чисто господарських чи інших побутових проблем. А питань виникало чимало - мені тоді було тільки 23 роки.
Валентина Федосіївна була акуратною і прискіпливою лаборанткою. До цього часу в мене збереглися її щоденники, де вона вела щоденні записи з питань виконання наших дослідів та спостережень. Ці щоденники допомагали нам відновити окремі події, звіритися з іншими камеральними документами. Не дивлячись на завантаженність домашнім господарство та іншою хатньою роботою, Валентина Федосіївна вчасно приходила на роботу і віддавалася праці на всі 100 відсотків.
З турботою і повагою вона відносилася і до своїх рідних - чоловіка Анатолія Івановича та сімей двох синів -Леоніда (молодшого) та Віктора (старшого).
Спогади, спогади, спогади...
Жалко, що все це вже в минулому часі. Немає серед нас Валентини Федосіївни - вічна їй память.

На першій світлині -Валентина Федосіївна Білокрис, на другій - її подруга лаборантка на фундучній темі Недик Ніна Іванівна, на третій - щоденник Валентини Федосіївни. Почерк моєї дорогої Валентини Федосіївни

Категорія: Парк "Веселі Боковеньки" | Переглядів: 276 | Додав: Югланс | Дата: 24.11.2010 | Рейтинг: 5.0/1 | Коментарі (0)

В роки президентства Віктора Ющенка вже була спроба провести територіальну реформу; її намагався проваджувати Роман Безсмертний. І ось, що не зробили тоді, нині намагаються цю справу довести до кінця регіонали. Про один з районів Кіровоградщини (Бобринецький) випливла інформація про план здійснення вищезазначеної реформи. Так в майбутньому передбачається 10 сільських рад, 10 загальноосвітніх шкіл, 10 сільськогосподарських товариств і не більше (насильно має зганяння фермерів докупи). Такий шлях веде до знищення більшості сіл. Як в таких умовах зможуть вижити селяни, страшно собі уявити. Подібна ситуація чекає і в інших районах, Долинський не є виключенням. Нині головною завданням для нинішньої влади «ВДАЛО» провести місцеві вибори, щоб в радах були «ПОТРІБНІ» люди.
Невже такого життя заслуговують жителі сіл, серед більшість похилого віку, котрі в складні роки війни і голодоморів вижили, й нині на двигається новий голодомор…
Категорія: Блог Віктора Слюсаренка | Переглядів: 305 | Додав: Viktor | Дата: 06.10.2010 | Рейтинг: 5.0/3 | Коментарі (0)

Першого заступника голови Бобринецької РДА Віталія Пересунька було звільнено із займаної посади за ігнорування програмних принципів Партії регіонів, за поведінку, що суперечить моральним нормам, за нешанобливе ставлення до своїх земляків-фермерів.
Але цього можна було б уникнути, не призначаючи високопосадовців за політичним принципом. Потрібно на самперед опиратися професійність особи, а що ми маємо нині…
В Радянському Союзі людини працюючи, піднімалися по сходинках своєї кар’єри, і посада відповідала їх знанням та вмінням, а нині це не головне… З таким підходом наша країна рухається в глухий кут.
Завдяки спільному опорі фермерів їм вдалося достукатися до дверей чиновників в Києві та Кіровограді, а також фактор наступних місцевих виборів (в іншому випадку влада б не дослухалася до думки фермерів), дозволив призупинити свавілля чиновника, який не боявся нічого, дозволяючи навіть знімати на відеокамеру своє знущальне ставлення до фермерів. В Бобринці вдалося відстояти фермерам свої права не входити до компанії сукупності земельних паїв (паї здавалися і 2-3 роки люди б отримували кошти за користування їхньою землею, а потім було б штучне банкротство компанії і паїв, внесені в статут компанії, не поверталися пайовикам, а переходили у власність керівників компаній – це так звана схема Тігіпка, яка опробовується в Кіровоградській та Миколаївській областях), але є ще чимало інших районів, де схожа ситуація і люди мовчать… Олігархічні клани намагаються відібрати в людей останнє – землю.
Категорія: Блог Віктора Слюсаренка | Переглядів: 367 | Додав: Viktor | Дата: 04.10.2010 | Рейтинг: 5.0/3 | Коментарі (0)

Ухваливши рішення про скасування політреформи, Конституційний Суд України «перевищив свої повноваження». Це без сумнівно, адже статтею 150 Конституції України передбачено, що до повноважень КС належать вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законодавчих актів. Але «у нас немає закону 2222, а є Конституція України», тому КС не мав права ухвалювати рішення щодо окремого закону, оскільки вже йдеться про цілісний документ – Основний Закон.
1 жовтня Конституційний Суд прийняв, неправомірне рішення. Нинішній Президент України Віктор Янукович, народні депутати обиралися «під ті повноваження, які були визначені чинною Конституцією» до даного рішення КС. Він підкреслив, що це рішення «не стільки є юридичним чи конституційним, а це рішення є політичним».
Що ж український народ чекає при наділенні широкими повноваженнями нинішнього Президента України Віктора Януковича? Це повернення до часі Кучми. Тоді знищили колгоспи, тваринницька галузь зникла, а нині влада поставила за мету відібрати в людей останнє – землю і зробити їх «рабами». Виконання Конституційним Судом не своєї роботи веде за собою правову анархію, коли закони будуть трактуватися як вигідно для певних осіб.
Не легке життя українців ще більше ускладнюється…
Категорія: Блог Віктора Слюсаренка | Переглядів: 323 | Додав: Viktor | Дата: 03.10.2010 | Рейтинг: 5.0/3 | Коментарі (0)

Парк пяти картин

Парк «Веселые Боковеньки» Николая Давыдова – уникальный природный оазис в украинской степи, которому скоро исполнится 120 лет, не только красив и духовен, но и чрезвычайно интересен своим созданием. Мы отметили в колонке редактора, что Н. Давыдов для исполнения своего проекта и выполнения работ пригласил очень известных специалистов: выдающегося теоретика и практика садового искусства из Санкт-Петербурга, автора капитального труда «Изящное садоводство и художественные сады» Арнольда Регеля и известного художника-пейзажиста из Одессы Ипполита Владиславского-Падалку, а также губернского лесничего А. Яцкевича и вложил в строительство все свои деньги – больше миллиона рублей. Г.М. Ямщиков в статье «К биографиям паркостроителей рубежа ХIХ–ХХ веков» цитирует А. Линенко: «С весны 1889 года ежедневно можно было видеть во всякую погоду, как часами бродили, стояли, обсуждали каждый бугор, ложбинку, склоны балок, низменные места реки Веселые Боковеньки. Н.Л. Давыдов с И.В. Владиславским-Падалкой были неотлучными. В 1891 году И.В. Владиславский-Падалка заканчивает проект парка в 10 десятин, а к этому времени была заложена школа уже для деревьев и кустарников, выстроена оранжерея, началось выкорчевывание старого фруктового сада отцовского…».

Можно предположить, основываясь на рассказах, но не имея подтверждений, что Владиславский-Падалка по заказу Давыдова написал пять пейзажных картин будущего парка, основываясь на существующих ландшафтах балки речки Скотоватой и Боковеньки. Ни самих этих картин, ни их следов, к сожалению, не удалось разыскать, но опубликованный создателем парка очерк его описания по картинам дает право предположить, что и строили его по картинам. Приводим описания первого пейзажа: «Мы видим небольшую группу сосны австрийской, размещенной на светлом фоне массива из тополя серебристого, японского и других, которые сливаются своими вершинами с посадками на дальнем фоне. На переднем плане ординары из золотистой биоты, голубой ели, австрийской сосны, пирамидального дуба, а с двух сторон пейзажа (кулисами просеки) видны выпуклые группы из клена платановидного и горькокаштана обыкновенного, который своим широким листом создает контраст с группой мелколистного американского каркаса». И так мастерски, буквально живописцем, описаны пять главных перспектив парка, которые были видны с главной площади, расположенной возле небольшого хозяйского дома. Эти оригинальные живописания можно прочитать в «Очерке Весело-Боковеньского дендрологического парка», изданного Н.Л. Давыдовым в Харькове в 1928 году.

Выполнить такое сложное задание – создать парк в безлесной местности в Криворожской степи, где на бескрайних просторах не было даже намека на какие-либо природные леса – можно было, обладая огромной волей, обширными знаниями и отдав своему детищу сорок лет жизни. Александр Линенко вспоминает: «Знаю, что Давыдов неустанно работал над своим парком, ни одно дерево без его присутствия не садилось, он лично следил за расправлением корне ... Читати далі »

Категорія: Парк "Веселі Боковеньки" | Переглядів: 498 | Додав: Югланс | Дата: 18.07.2010 | Рейтинг: 5.0/2 | Коментарі (0)

Интернет-издание GARDENER.ru, Институт дизайна и ландшафтного искусства Национальной Академии Руководящих Кадров Культуры и Искусства при поддержке Гильдии ландшафтных архитекторов Украины приглашают на Магистериум.

Название курса:
Основы национального стиля российских парков

Вас ждет знакомство с одним из уникальных творений Николая Давыдова при участии Арнольда Регеля, и И.В. Владиславского-Падалки. – дендропарком "Веселые Боковеньки":
http://landscape-gildiya.com.ua/sadi_i_parki_park_pjati_kartin.html ,
а также с парком "Корсунь-Шевченковский":
http://www.gardener.ru/?id=1295
и центром декабристского движения в Украине.

План поездки

18 июля – выезд из Москвы

19 июля – посещение двух парков:
Парк "Корсунь-Шевченковский". Парк расположен в живописной долине р. Рось и занимает территорию более 80 га. Это один из ценнейших парков Украины, заложенный в 1783 г. в период становления приемов романтизма в искусстве и литературе, что отразилось на живописном характере его планировочной и объемно-пространственной структуры.
Ландшафтный парк усадьбы Давыдовых, XVIII—XIX в. . В 20-х годах XIX в. Каменка становится одним из центров декабристского движения на юге Украины. В 1820 г. здесь поселился В. Л. Давыдов, который вместе с С. Г. Волконским возглавил Каменскую управу Южного общества. В разные годы в Каменке побывали на заседаниях общества декабристы П. И. Пестель, С. И. Муравьев-Апостол, М. П. Бестужев-Рюмин, М. Ф. Орлов, С. Г. Волконский, А. К. Охотников, И. Д. Якушин и др. С 1820 по 1822 гг. в Каменке несколько раз гостил А. С. Пушкин. С 1865 по 1893 гг. сюда приезжал П. И. Чайковский. В настоящее время усадьба Давыдовых представляет собой ландшафтный парк над р. Тясьмин, на территории которого находятся памятники архитектуры — Зеленый, или Карточный домик, водяная мельница и грот. Зеленый, или Карточный домик (бильярдная), начало XIX в. Построен по заказу В. Л. Давыдова.
Переезд в дендропарк Веселые Боковеньки.
Парк «Веселые Боковеньки» Николая Давыдова – уникальный природный оазис в украинской степи, которому скоро исполнится 120 лет, не только красив и духовен, но и чрезвычайно интересен своим созданием. Выполнить такое сложное задание – создать парк в безлесной местности в Криворожской степи, где на бескрайних просторах не было даже намека на какие-либо природные леса – можно было, обладая огромной волей, обширными знаниями и отдав своему детищу сорок лет жизни.

Категорія: Парк "Веселі Боковеньки" | Переглядів: 402 | Додав: Югланс | Дата: 18.07.2010 | Рейтинг: 5.0/1 | Коментарі (0)

« 1 2 3 4 »
Форма входу

Друзі сайту
    Association of Ukrainian Cities - all-Ukrainian union of local self-government bodies - unites about 400 towns and cities. Олександрівка в Кіровоградській області Сайт города Знаменка Кіровоградський обласний інформаційний портал OBLASTЬ.KR.UA - Новини Кіровоградщини Студентський портал UaStudent.com Освітній портал Грибы. Справочник грибов. Грибные места. Сезоны Сайт Українських фанатів Автомобили в Украине Получить свой бесплатный сайт в UcoZ
    Код банера: